[ Бібліографічне посилання:
Манако А.Ф., Синица К.М. Электронные научно-образовательные пространства и перспективы их развития в контексте поддержки массовости и непрерывности. // УСИМ. – 2012. – № 4. – С. 83-92. ]У сучасному інформаційному суспільстві різко інтенсифікувалися процеси трансформації підтримки науково-освітньої діяльності [1]. На зміну традиційним, прийшли нові концепції і підходи [2], що багато в чому визначаються відомими, існуючими і широко використовуваними інформаційними і комунікаційними технологіями (ІКТ). Загальновідомим є факт [3], що існує декілька моделей розвитку інформаційного суспільства. Європейський підхід оснований на тому, що «технології визначають політику», американський - політика зумовлює розвиток технологій. Стосовно сфери використання ІТ-технологий в освіті, як до складової частини системного базису розвитку інформаційного суспільства, можна стверджувати, що нині, у всьому світі актуальна тільки одна модель - «технології зумовлюють проблеми використання ІКТ в навчанні». Не зважаючи на те, що світова громадськість намагається створити модель «проблеми використання ІКТ в навчанні визначають технології» - це доля одиничних компаній-гігантів на інформаційному ринку, причому, успіх масового використання розроблених кінцевих інформаційних продуктів не гарантований.
Стрімко формується світовий досвід, що базується на результатах еволюції і конвергенції технологічного розвитку в сучасних умовах [4], що об'єднує сукупність кращих рішень, отриманих у різних контекстах їх застосування. Інтернаціоналізуються наукові дослідження, трансформуються освітні структури, навчальні середовища і простори, змінюються парадигми і моделі навчання. В результаті накопиченого досвіду приходить нове бачення трансформацій, що відбуваються [5], принцип нових завдань [6, 7] зумовлює основи перспективного розвитку сучасного освітнього навчального середовища, і, відповідно, освітнього простору.